І знов війна стає перед очима!

          

Як земля ховає і зберігає прах воїнів і залізо війни, так і народна пам’ять містить біль найжахливішої катастрофи 20 століття – Другої Світової війни,  воєнних подій Афганістану, правда, яких все ще не повністю осмислена.

     Зустріч учнів старшокласників шкіл міста та району з свідками трагічних  воєнних  подій, організована бібліографом - краєзнавцем Наталією Соляр, не залишила байдужих.

  

     

Розчулено виступав Григорій Аветисович Акопов. Він, як фронтовик, говорив про пережите, розповідав про фронтові будні, про бої. 

     Олександра Олексіївна Грушко  вразила присутніх до сліз своїми розповідями про перебування під час війни у одній із найстрашніших фашистських катівень «Освенцимі». Очевидця повідала про страшні випробування людей голодом, працею, про генерала Карбишева, який не скорився фашистам і прийняв мученицьку смерть у крижаній глибі, зачитала власний вірш «Хліб», про трагічну долю хлопчика, який заради буханця хліба на прохання німця поліз у чан з крижаною водою.

     Анатолій Олійник. воїн - інтернаціоналіст з с. Самгородок, просто і цікаво доніс до слухачів військові будні та буденне життя під час війни в Афганістані, розповів про мирне населення, звичаї, поведінку жителів цієї загадкової країни.   

       

Тетяна Петрівна Драмарецька доповнила своїми спогадами Анатолія Григоровича, розповіла про своє бачення війни як жінки, про незвичну для нас поведінку і вчинки афганського народу, про одяг та традиції афганських жінок. Вражаючим був епізод розповіді про одруження в Афганістані Тетяни зі своїм чоловіком Валентином та про весільну подорож по Кабулі на БТРі.

     

  Доповнила тему афганської війни директор Музею історії міста Лілія Павлівна Макаревич, яка принесла до бібліотеки експонати подаровані музею воїнами-інтернаціоналістами нашого району. 

     Всі учасники заходу  закликали молоде покоління берегти мир на землі і робити все можливе для того, щоб війна ніколи не повторилась на нашій землі.